Навчання дітей з ООП

“Нова українська школа” вже писала, що для дітей з особливими освітніми потребами важливо забезпечити комфортне, насамперед психологічно, середовище для навчання. Цьому сприяють адаптації та модифікації навчального простору, матеріалів та індивідуалізація підходів на основі визначення потреб конкретної дитини.

Виконавча директорка Української асоціації поведінкових аналітиків, вчителька-логопединя й асистентка вчителя столичної школи №58 Ольга Малікова продовжила розповідь про методики адаптації та модифікації в другій частині семінару “Підтримка учнів з ООП в інклюзивному навчанні: адаптації та модифікації” від ГО “Смарт освіта”.

Цього разу спікерка докладно зупинилася на:

• адаптації та модифікації навчальних програм;
• поурочному плануванні матеріалу та викладанні для дітей з ООП;
• адаптації та модифікації навчальних матеріалів;
• ролі та функції вчителя, асистента вчителя та корекційних фахівців у навчанні дитини з ООП.
•  

Що таке модифікація навчальної програми

Адаптація – це стратегії, що допомагають дитині з ООП засвоювати ті самі обсяги знань, що і її однокласники в інклюзивному класі. Тоді як модифікація – це зміна (зазвичай, спрощення) змісту предмету, програми викладання та, у результаті, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання.

Якщо у випадку адаптації зміст навчання відповідає рівню знань та навичок, що отримує весь клас, то модифікація – це змога дитині з ООП брати участь у навчальній діяльності, хоча рівень засвоюваних знань може не відповідати віковим особливостям учнів класу класу, у якому вона навчається.

 

Роль психологів та корекційних фахівців

Їхня роль – у відслідковуванні емоційних та психологічних реакцій на навчальні заходи та надання рекомендацій щодо підтримки учнів з ООП у школі. Вчителі та асистенти можуть дотримуватися або не дотримуватися цих рекомендацій, але тільки комплексна робота з дитиною з ООП забезпечить максимальний ефект у засвоєнні знань та навичок.

 

Адаптація у навчанні

Адаптація спрямована на:

• пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття;
• використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, правил тощо);
• розроблення та формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.

Для кращого засвоєння матеріалу можна використовувати:

• поділ завдань на кілька, простіших за змістом або покрокових;
• зменшення тривалості виконання завдання або їхньої кількості за умови збереження рівня складності:
• частіші повторення, спрощені інструкції до виконання;
• залучення нетипових методик – комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо;
• оформлення навчальних матеріалів з огляду на фізіологічні потреби учня – великий шрифт, виділення кольором, підкреслення.